Знайомий голос у месенджері, дзвінок нібито з банку чи відео відомої людини більше не гарантують, що перед вами справжня людина. Шахраї дедалі частіше підсилюють старі схеми штучним інтелектом, щоб швидше завоювати довіру жертви й змусити її самостійно віддати гроші або доступ до рахунку.
Одним із нових інструментів стало клонування голосу. Керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталія Фіголь розповіла, що банк уже отримував звернення від клієнтів, яким у месенджерах надходили створені ШІ голосові повідомлення нібито від друзів, родичів чи колег із проханням терміново переказати гроші.
Для такого обману зловмисникам спершу потрібен зразок голосу. Вони можуть використати відкриті відео, аудіозаписи або голосові повідомлення, а нейромережа відтворює тембр, інтонації та манеру мовлення людини.
Далі шахраї намагаються отримати доступ до її акаунта і вже від справжнього профілю розсилають знайомим прохання терміново позичити гроші. Кіберполіція фіксує окремі випадки такого шахрайства, хоча масовим воно поки не стало.
Розпізнати підробку лише за звучанням голосу може бути складно. Значно більше мають насторожити нетипова поведінка співрозмовника, категорична вимога діяти негайно, короткі пояснення про надзвичайну ситуацію та небажання відповідати на додаткові запитання.
Найпростіший спосіб перевірки — самостійно зателефонувати людині за номером, який ви вже знаєте. Не варто користуватися контактами чи посиланнями, які надіслав підозрілий співрозмовник.
Ще одна поширена схема починається зі звичайного дзвінка нібито від працівника банку, мобільного оператора, поліції чи НБУ. Новизна полягає не стільки в самій легенді, скільки в тому, що шахраї дедалі частіше поєднують кілька способів обману.
Наприклад, після дзвінка людині можуть надіслати фішингову сторінку, переконати її встановити сторонню програму або запропонувати переказати гроші на так званий безпечний чи резервний рахунок. Після встановлення програми віддаленого доступу зловмисники інколи отримують можливість проводити операції через банківський застосунок без відома власника.
Окремою небезпекою стали NFC Relay-атаки. У ПриватБанку назвали їх одними з технічно найскладніших схем, які банк фіксував цього року.
Жертві пропонують нібито оновити банківський застосунок або перевірити безпеку рахунку, а для цього просять завантажити сторонню програму. Після встановлення її можуть попросити прикласти фізичну картку до смартфона та ввести PIN-код.
Спеціальне програмне забезпечення дає змогу дистанційно передати платіжні дані, після чого шахраї можуть знімати гроші в банкоматах або розраховуватися ними. Банк наголошує, що його працівники не просять завантажувати файли з месенджерів чи прикладати картку до телефона для нібито сканування або перевірки захисту.
Штучний інтелект також зробив переконливішими фальшиві інвестиційні пропозиції. Шахраї створюють сайти, схожі на ресурси справжніх фінансових компаній, показують вигаданий прибуток і поступово переконують людину вкладати дедалі більші суми.
Для реклами таких схем можуть використовувати згенеровані фото та відео відомих людей, які нібито рекомендують певний спосіб заробітку. Потенційну жертву після цього переводять на фальшиву інвестиційну платформу, де їй демонструють неіснуючі доходи.
Кіберполіція радить придивлятися до неприродних тіней, дивних рук і рис обличчя, викривлених написів, повторюваного фону та деформованих деталей. Підозріле зображення також можна перевірити через зворотний пошук Google.
Не зникли й фішингові повідомлення про нібито державну або міжнародну фінансову допомогу. У ПриватБанку зазначають, що такі приманки й у 2026 році залишаються одними з найпоширеніших.
Після переходу за посиланням людину спрямовують на підроблену сторінку, де просять ввести номер картки, пароль від інтернет-банкінгу або код підтвердження. Особливо небезпечні повідомлення, які вимагають діяти негайно, ведуть на незнайомий сайт або пропонують встановити файл чи застосунок.
Попри появу нових технологій, головним слабким місцем таких схем залишається сама людина. ШІ не отримує гроші з банківського рахунку самостійно — у більшості випадків шахраям потрібно переконати жертву перейти за посиланням, повідомити дані, встановити програму або власноруч зробити переказ.
Саме тому зловмисники створюють відчуття терміновості, тиснуть психологічно та не дають часу перевірити інформацію. Штучний інтелект лише допомагає швидше створювати переконливі повідомлення, відео, голоси й чат-боти, які імітують підтримку банків або інших сервісів.
Статистика показує, що кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році скоротилася на 5% — до 256 тисяч. Водночас загальні збитки зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд грн, а середня сума однієї шахрайської операції збільшилася на 30% — до 5536 грн.
Фахівці виділяють кілька змін, які зробили шахрайство небезпечнішим. Обман став персоналізованішим, адже можна відтворити голос або зовнішність конкретної людини, а чат-боти дають змогу автоматизувати спілкування з великою кількістю потенційних жертв.
Зросла й швидкість запуску схем. Зображення, відео, фішингові повідомлення та сайти тепер можна створювати значно швидше, а різні способи шахрайства дедалі частіше об’єднують в один ланцюжок: від дзвінка чи повідомлення до встановлення шкідливої програми або переказу грошей.
Якщо гроші вже потрапили до шахраїв, діяти потрібно якомога швидше. Насамперед слід припинити спілкування зі зловмисниками, заблокувати картку чи рахунок і повідомити банк про підозрілу операцію.
Також потрібно змінити паролі, увімкнути двофакторну автентифікацію та перевірити активні сеанси у своїх акаунтах. Листування, скриншоти, дані про перекази та інші цифрові докази видаляти не варто.
Про шахрайство радять повідомити поліцію за номерами 102 або 112, а у випадку інтернет-шахрайства — також Кіберполіцію. Не слід платити так званим посередникам, які обіцяють повернути викрадені кошти за винагороду, оскільки це може бути продовженням тієї самої схеми.
Головне правило залишається незмінним: не виконувати фінансових дій під тиском. Якщо хтось вимагає негайно переказати гроші, встановити програму, перейти за посиланням або передати конфіденційні дані, інформацію краще окремо перевірити через офіційний канал.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover