Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Штучний інтелект мав би скорочувати час на роботу, однак у частини людей ефект виявився протилежним. Виконавши завдання швидше за допомогою нейромереж, вони беруться за нові справи, збільшують навантаження і зрештою стикаються з новою формою професійного виснаження.
Каліфорнійський психотерапевт Нік Санчес називає це явище AI burnout — вигоранням, пов’язаним із використанням штучного інтелекту. Він працює переважно з підприємцями, керівниками та іншими високопродуктивними фахівцями технологічної галузі.
За словами Санчеса, близько 99% його клієнтів називають вигорання однією з основних проблем. Поширення інструментів ШІ додало до неї новий чинник: технологія дозволяє людині виконувати більше роботи за той самий час, але не збільшує можливості її уваги та здатність відновлюватися.
Людина може за допомогою нейромережі завершити завдання значно швидше, ніж раніше. Проте зекономлені години далеко не завжди перетворюються на вільний час. Натомість працівник додає ще один проєкт, бере нове завдання або намагається самостійно виконувати роботу, яку раніше передав би іншій людині.
Ситуацію ускладнює можливість одночасно користуватися кількома мовними моделями та ШІ-агентами. Людина починає швидко перемикатися між різними завданнями, контролювати кілька процесів і фактично виконувати одразу кілька професійних ролей.
Санчес розповідає, що деякі його клієнти намагаються одночасно вести чотири-п’ять великих проєктів. Технічно сучасні інструменти дозволяють підтримувати такий темп, однак людська увага не стала продуктивнішою настільки ж, наскільки прискорилися технології.
У результаті виникає парадокс: людина справді встигає зробити більше, але її увага дедалі сильніше розпорошується. Постійне перемикання між справами створює відчуття нескінченної роботи, яку неможливо остаточно завершити.
Психотерапевт не пропонує різко відмовлятися від ШІ або роботи. Замість цього він радить поступово повертати до розкладу час, у який людина взагалі не займається робочими справами.
Почати можна з години без роботи. Якщо навіть така перерва здається складною, Санчес радить скоротити її до 30 або 15 хвилин і поступово збільшувати.
Такий самий підхід можна застосувати до кількості одночасних проєктів. Замість шести справ фахівець може залишити дві та простежити, як це вплине на концентрацію і здатність завершувати розпочате.
Водночас Санчес не вважає штучний інтелект винятково причиною виснаження. Технологію можна використовувати й для відновлення. Деякі його клієнти, наприклад, звертаються до ChatGPT між психотерапевтичними сесіями, щоб отримати прості дихальні вправи або запитання для ведення щоденника.
Проблема виникає не через сам факт використання нейромереж, а коли їхню здатність працювати без зупинки людина переносить на власний робочий режим. ШІ може одночасно обробляти дедалі більше завдань, тоді як людські ресурси уваги та відновлення залишаються обмеженими.
