Імпорт України утричі перевищив експорт: рекордний дефіцит загрожує курсу гривні

Україна зафіксувала рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами: лише за жовтень 2026 року різниця між імпортом та експортом сягнула 6,3 мільярда доларів. За десять місяців торговельний розрив зріс до 51,8 мільярда доларів, що посилює попит на іноземну валюту та створює додаткові ризики для курсу гривні.

Україна продовжує купувати за кордоном значно більше товарів, ніж продає іншим країнам. У жовтні вартість імпортованої продукції становила 9,1 мільярда доларів, тоді як експорт приніс лише 2,8 мільярда доларів.

Різниця між цими показниками досягла історичного максимуму. Фактично на кожен долар експортної виручки припадало понад три долари витрат на закупівлю іноземних товарів.

За підсумками січня-жовтня 2026 року загальна вартість українського імпорту перевищила 84,2 мільярда доларів. Водночас експорт товарів становив понад 32,4 мільярда доларів.

Торговельний дефіцит за десять місяців сягнув приблизно 51,8 мільярда доларів. Такий дисбаланс означає, що економіка потребує значних обсягів іноземної валюти для розрахунків із закордонними постачальниками.

Найбільшу частину імпорту становлять машини, обладнання, транспортні засоби, пальне та хімічна продукція. На ці категорії припадає майже 74% вартості всіх закупівель за кордоном.

Значна частина імпортованих товарів необхідна для підтримки української інфраструктури та забезпечення потреб армії. В умовах повномасштабної війни країна змушена закуповувати техніку, енергоресурси та інше обладнання за кордоном.

Водночас головним джерелом експортної виручки залишається аграрний сектор. За десять місяців продовольчі товари забезпечили Україні майже 18,6 мільярда доларів надходжень.

Серед інших важливих експортних категорій — метали та вироби з них. Україна також отримує валютну виручку від продажу транспорту й обладнання.

Однак нинішніх обсягів експорту недостатньо, щоб урівноважити витрати на імпорт. Через це на валютному ринку виникає додатковий попит на долари та євро.

Коли українські компанії закуповують товари за кордоном, їм потрібна іноземна валюта для оплати контрактів. Якщо такі витрати суттєво перевищують експортні надходження, це може посилювати тиск на гривню.

Водночас торговельний дефіцит не означає автоматичного падіння національної валюти. Значення має те, наскільки нестачу валютних надходжень компенсують міжнародна фінансова допомога та інші джерела фінансування.

Якщо цих ресурсів виявиться недостатньо, Національному банку може знадобитися активніше використовувати міжнародні резерви для підтримання стабільності валютного ринку. Тривале збереження значного дисбалансу створюватиме додаткові ризики для курсу.

Для українських споживачів можливе послаблення гривні означатиме передусім подорожчання імпортних товарів. Вартість закордонної продукції залежить не лише від цін виробників, а й від курсу іноземної валюти.

Проблема переважання імпорту над експортом особливо загострилася після початку повномасштабного російського вторгнення. Війна призвела до руйнування значної частини промислових потужностей та порушення традиційних маршрутів міжнародної торгівлі.

Українські підприємства втратили частину виробничих можливостей, а експортна логістика зіткнулася з додатковими перешкодами. Це обмежило можливості країни продавати продукцію на зовнішніх ринках.

Уряд і бізнес продовжують шукати альтернативні маршрути для експорту зерна та металів. Водночас значні потреби в імпортному пальному й техніці для оборони залишаються одним із чинників, які підтримують високий дефіцит зовнішньої торгівлі.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *